70% Chocolate negro by Finca La Amistad

I bought this bar in a souvenir shop in the city of La Fortuna, but an interesting situation happened — I opened this bar on the farm where it was made. And what's even more interesting is that we will soon be making this chocolate ourselves. Well, not exactly this one, but chocolate from beans grown on this very farm. So here's the plan: I'll write my review of this particular bar now and later add photos and another review because we will be making the same 70% pure chocolate. Maybe we'll add some toppings or extras, but we'll definitely make a few pure chocolate bars.

The packaging is good — I like the minimalist yet pleasant design. I happened to buy three bars: 70%, 85%, and 70% with coffee. This one is the 70%, and it's black. To me, such a dark color is more fitting for 85%, but I'm not the owner of this factory, so here we have black on a 70% bar.

Inside, it's sealed in plastic foil, which is absolutely the right choice for such a humid and warm climate. Now to the chocolate itself: taste and aroma are acidic, bitter, floral — something like raw cacao or "rough" chocolate that hasn't been heavily processed. The flavor isn't refined; it's straightforward and bold. It's pure cacao with no additives — clean and honest. However, since we also took a tour of their farm and factory, I can say they don't put much effort into recipes. For example, they grow over 30 sub-varieties of Trinitario cacao and just mix everything that's ripe at the moment into their chocolate without much calculation or precision. They add sugar and cocoa butter, pack it up, and that's it.

On one hand, I think this is fine for a first iteration when you're starting out. There is a certain number of parameters that can be adjusted, searching for something better. We will hope that all this is ahead, because in this form I can give this chocolate only three stars. This is a fun chocolate when there's nothing better around — absolutely fine to eat. $7 seems like a lot for such chocolate, but maybe it's justified when batches are small.

Now about our experience: we took already fermented and dried cacao beans, roasted them ourselves, then crushed them and blew off the husks to separate them from the nibs. I tried the beans at this stage — they were okay. Not as tasty as roasted cacao beans from Nicaragua at Zotter's factory, for example, but still okay. Then we ground these cacao nibs into smaller pieces and put them into a conching machine, where we also added cocoa butter (which we melted beforehand on a stove) and cane sugar.

After that, we went about our business for about 16 hours while it churned in the machine. When we returned the next morning, the chocolate was already in a big bowl. We then tempered it by changing its temperature: cooling it down by placing the bowl in cold water and then warming it up by placing it in warm water while stirring constantly. After that, we poured it into molds and put it in the fridge. About 40 minutes later, we took it out — it was already set, almost. It looked very nice and shiny. They packed it for us in the same foil packages, but to me, it didn't seem fully set because it was still quite soft.

However, it looked really cool. I also really enjoyed the whole process — especially doing it with kids! It seems like an interesting experience to me. But as for the chocolate itself — still three stars. The taste is rather unrefined — bitter and earthy, I would say. But these are good honest three stars — somewhere closer to the middle of the three-star range. I really hope they find the right recipe and that their farm will produce great four- or five-star chocolate.

Цю плитку я купив у сувенірному магазині в місті Ла-Фортуна, але вийшла цікава ситуація — я відкриваю її на фермі, де її було зроблено. І що ще цікавіше — ми скоро самі будемо робити цей шоколад. Ну не саме цей, але шоколад із бобів, вирощених саме на цій фермі. Тому зробимо так: я зараз напишу свій відгук про конкретно цю плитку, а потім додам сюди ще фото і відгук, бо робити ми будемо такий самий 70% чистий шоколад. Можливо, додамо якісь топінги чи інші штуки зверху, але точно зробимо і кілька чистих шоколадок.

Упаковка хороша — мені подобається мінімалістичний і приємний дизайн. Мені випало купити три плитки: 70%, 85% і 70% з кавою. Це 70%, і вона чорна. Як на мене, такий темний колір більше пасує 85%, але я не власник цієї фабрики, тому тут чорний колір на 70%.

Всередині запаяний пластиковий фольговий конвертик — дуже правильне рішення для такого вологого й теплого клімату. Тепер про сам шоколад: смак і запах кислотний, гіркуватий і квітковий — щось схоже на не те щоб сире какао, але на "грубий" шоколад із мінімальною обробкою. Смак у нього відповідно не дуже витончений — такий прямолінійний і різкий. Це какао без домішок — усе чисто й чесно.

Але після екскурсії по фермі й фабриці можу сказати: вони не сильно заморочуються з рецептурою. Наприклад, вони вирощують понад 30 підвидів Trinitario і просто змішують усе стигле на момент збору в одну партію без підрахунків чи точності. Додають цукор і какао масло — й уперед до пакування!

З одного боку мені здається це нормально для першої ітерації, коли ти починаєш. Є певна кількість параметрів, які можна змінювати, шукаючи чогось кращого. Будемо сподіватися, що все це попереду, бо в такому вигляді я можу поставити цьому шоколаду лише три бали. Це прикольний шоколад, коли під рукою немає нічого кращого — абсолютно добре можна його їсти. $7, як на мене, багато для такого шоколаду, але можливо коли партії невеликі це виправдано.

Тепер до нашого досвіду: ми взяли вже ферментований висушений какао, смажили його самі, потім подрібнювали та продували його, щоб відділити лушпиння від самих бобів. Я пробував боби на цьому етапі — в принципі непогано. Це не було так смачно як смажені какао боби, наприклад, з Нікарагуа на фабриці Zotter, але це було непогано.

Далі ми мололи ці шматочки какао бобів і вкидали в машинку для коншування, в яку ми також додавали какао масло, яке ми перед тим розтопили на плитці, та тросниковий цукор.

Після цього ми пішли по своїх справах десь на годин 16, і воно крутилося в цій машинці. Коли ми повернулися наступного ранку, шоколад вже був у великій мисці. Ми потім темперували його, міняючи температуру з холодною, опускаючи цю миску в холодну воду, і потім опускаючи цю миску в теплу воду, безперестанно помішуючи шоколад. Після цього ми розлили його у формочки та поставили в холодильник. Коли ми його забрали хвилин через 40, він вже був сформований, майже. Виглядає він дуже гарно, дуже блискуче. Запакували його нам у такі самі фольговані пакетики, але як на мене він не зовсім застиг, бо він дуже такий ще плавкий.

Хоча виглядає дуже прикольно. Весь цей процес мені теж дуже сподобався, особливо коли це робиться з дітьми — мені здається це цікавий досвід. Але щодо самого шоколаду — всі ті самі три зірки. Смак доволі не оброблений, так би мовити, гіркувато землистий такий, я би сказав. Але це хороші, чесні три зірки — щось ближче до середини трієчного діапазону. Дуже сподіваюсь, що вони знайдуть правильну рецептуру і їх ферма буде робити класний чотирьохзірковий та п'ятизірковий шоколад.