Another Costa Rican bar and another small disappointment with the chocolate’s condition. Most of the bars we bought in Costa Rica were freezer-damaged. It’s understandable: it’s hot and humid there, so sellers keep chocolate in fridges, but in a country that grows cacao and makes chocolate, it should be well known that freezing ruins chocolate. Still, most sellers don’t seem to care, probably because the steady flow of tourists-who are the main target for most of this chocolate-lets them get away with it.
Now, about this particular bar: I bought it in a shop before we visited the farm where it’s made. Even though this bar is freezer-damaged, it’s not bad-quite sweet, but there’s not much else to say. It’s definitely a decent sweet treat, but not something I’d savor.
A separate note about the inserts: they include a bit of info about the farm and, on one side, a photo of the farm team. I even recognized a few people I met there. It’s a nice touch that adds some humanity, especially if you’ve seen those people working on the farm. I think they’re doing good, honest work, but they still have a long way to go in developing their own chocolate-making style that will lift their product above average - right now, it’s still more about cacao than about chocolate.
Ще одна костариканська плитка з шоколадом і ще одне невеличке розчарування станом шоколаду. Більшість плиток, які ми купили в Коста-Ріці, були переморожені. Можна зрозуміти: там досить жарко і волого, і продавці обирають зберігати шоколад у холодильниках, але в країні, яка вирощує какао і робить шоколад, мало би бути відомо, що шоколад стає гіршим, якщо його переморозити. Але схоже, що більшість продавців цим не переймаються, бо, скоріше за все, потік туристів, на який розрахована більшість цього шоколаду, дозволяє їм це.
Тепер трохи саме про цю плитку: це плитка, яку я купив у магазині ще до того, як ми потрапили на ферму, де цей шоколад виробляється. Як на мене, навіть ця переморожена плитка - вона непогана, досить солодка, але майже більше нічого про неї сказати не можна. Тобто це стовідсотково непогана солодка штука, але це не те, що я буду смакувати.
Окремо скажу про вкладиші, які вони додали: це трохи інформації про ферму та на одній зі сторін фото команди ферми - я навіть впізнав декількох людей, з якими ми бачилися там. Це прикольний хід, який, як на мене, додає трошки людяності, особливо якщо ти бачив цих людей під час роботи на фермі. Тож мені здається, вони роблять хорошу, правильну справу, але попереду в них непростий шлях до винаходження свого способу виготовлення шоколаду, який підніме його вище середнього, бо поки що це все-таки більше про какао, ніж про шоколад.
