After a long (3 days) chocolate starvation (chocolate brownie does not count :)), I'm in Riga, transfering to Copenhagen. I'm buying a sandwich, a bottle of water and local chocolate. It is quite obvious that the best chocolate of the country is unlikely to be sold at the airport. But what are my options?
My choice was Laima chocolate with different contents of cocoa - 48%, 52% and 70%. Every bar is declared as dark. To be honest 70%, on which I stopped, is declared as extra-dark. 48% had the most beautiful packaging, with pictures of the Riga. But common sense told me that the darkest is it, if anything at all.
Packaging is very cheap, plastic (exactly the same as on Roshen bars). The bar itself looks good and is divided into convenient squares. The smell promised a lot of sugar, lack of acidity and perhaps even bitterness. Chocolate began to melt almost immediately, just in my hands. The sound at the break was not interesting either. Such a touristic option :)
And yet it was very sweet, literally. Too sweet, considering 70%. A little bit astringent, and my throat got a bit of a sore from sweetness - I call it the effect of honey. I also did not notice any bitterness. I will not say it's bad, but not worthwhile either.
After I've read the list of ingredients more thoroughly, I found ammonium phosphatides as an emulsifier. Not the most useful thing. This, so to speak, fundamentally changed my attitude to the bar and it gets 1 star, instead of 3 which I was going to give it.
Після тривалого (3-х денного) шоколадного голодування (шоколадний брауні не рахуємо :)), я в Ризі, пересадка на Копенгаген. Купую бутерброд, пляшку води та місцевий шоколад. Доволі очевидно, що найкращий шоколад країни навряд чи продається в аеропорту. Але які у мене варіанти? Правильно – "як дають, то бери, якщо б'ють, то біжи, кричи".
На вибір був шоколад Laima з різним вмістом какао - 48%, 52% та 70%. Весь заявлений як темний. Вірніше 70%, на якому я зупинився, заявлений як екстра-темний. 48% був найкрасивішим, із фотками Риги. Але здоровий глузд мені сказав, що якщо що й брати, то темне.
Упаковка дуже дешева, пластик (точно такий самий як і на плитках Roshen). Сама плитка виглядає непогано та розділена на зручні за розміром квадратики. Запах пообіцяв багато цукру, відсутність кислоти і мабуть навіть гіркоти. Шоколад почав танути майже одразу, просто в руках. Звуку цікавого при розломі також не виявилося. Туристичний такий варіант:)
І таки було дуже солодко, буквально. Занадто солодко з огляду на 70%. Трохи терпкуватий, і трохи дерло горло від солодкості - я називаю це ефектом меду. Гіркоти я теж не помітив. Не скажу що погано, але й нічого вартого уваги.
Вчитавшись до складу, виявив там як емульгатор фосфатиди амонію. Не найкорисніша річ. Це, так би мовити, докорінно змінює всю справу і плитка отримує 1 зірку, замість 3-х які я збирався їй поставити.
