About three years ago we already tried a Belgian 80% chocolate from Vietnam that had an Elisabeth sticker on it, but the bar itself was branded under a different name - Frederic Blondeel. Today we have either the same chocolate we had back then or something else, because this bar has no markings except Elisabeth. In terms of taste, it also reminded me of what I wrote in my own review from three years ago — astringent and prune-like — so I tend to think that this is indeed the same chocolate, or at least the cocoa mass might have the same origin.
But either my tastes have changed, or this is a different recipe, or freshness, or something else — but there’s a certain off-note in this bar that prevents me from giving it four stars.
Overall, in recent years I’ve been trying to avoid Belgian chocolate, because on average it’s three stars, but from time to time I still buy something. So today it’s another three stars for the Belgians.
Роки три тому ми вже їли бельгійський 80% шоколад з в'єтнамських бобів, на якому була наліпка Elisabeth, але [сама шоколадка](../Frederic Blondeel) була брендована іншим іменем. Сьогодні в нас чи то той самий шоколад, який ми їли, чи це щось інше, бо ця плитка не має ніяких позначок, окрім Elisabeth. По смаку це теж нагадало мені те, що я прочитав у своєму ж огляді трьохрічної давнини — терпкувато і чорносливово, тож я схиляюсь до думки, що це все-таки той самий шоколад або принаймні походження какао-маси, можливо, одне й те саме.
Але або мої смаки змінилися, або це все-таки інша рецептура, або свіжість, або ще щось, але в цій плитці є якийсь певний присмак, який не дає мені поставити їй чотири зірки.
В цілому останні роки я намагаюся уникати бельгійського шоколаду, бо в середньому це три зірки, але коли-не-коли все-таки я щось купую. Тож сьогодні це ще одна трійка для бельгійців.
