Another chocolate bar made from Madagascar beans. Moreover, it is made in Madagaskar as well. Purchased in Cork Chocolate Shop for probably 5-6 euros. After well made, but too tart for my taste, 65% Plantation Mangaro by Michel Cluizel, I was looking at this bar with some suspect. I thought that on one hand 72% of cocoa can make it better, but on the other hand it can make everything even worse. Only tasting can tell.
Packaging is a bit nonstandard. Pretty wide and flat like an envelope. And it looks like it has about 150 grams of chocolate. In fact it has only 65 grams. Inside it there is a black plastic bag with chocolate, 15 well sized pieces with cocoa beans printed on them.
It smells acidic-fruity and heavy. Taste feels rather flat, like some taste film doesn't let it completely unfold. Then acidity comes on surface, getting stronger and stronger.
I can't resist to compare it to aforementioned Plantation Mangaro, which also had acidity dominated at the end. But there acidity was kind of keen and delicate at the same time, where here it's more like unceremonious acidity of a lemon. Which is especially "loud" in the aftertaste. Plantation Mangaro, no doubts, was better, despite being much sweeter, but they both are sharing same rating - ★★★☆☆.
Ще один шоколад із мадагаскарських бобів. Але що цікавіше, виготовлений на тому ж Мадагаскарі. Після добре зробленого, але надто для мене кислого, 65% Plantation Mangaro від Michel Cluizel, я трохи недовірливо дивився на цю плитку. З одного боку, думав я, 72 какао% можуть виправити справу, а з іншого, зробити все ще гіршим. Тільки проба покаже.
Упаковка трохи не стандартна, досить широка, плоска, як конверт, і виглядає так, ніби там грам 150 шоколаду. Насправді ж, в ній лише 65 грам. Усередині шоколад у чорному пластиковому пакеті, 15 часточок гарного розміру з відбитками какао бобів.
Пахне кисло-фруктово і запах якийсь важкий. Смак відразу здається досить плоским, ніби якась смакова плівка, що не дає йому повністю розкритися. Потім чіткіше проступає кислота, яка посилюється.
Не можу не порівняти з вищезгаданим Plantation Mangaro, у якому теж наприкінці домінувала кислота. Але там ця кислота була пронизливіша і делікатніша. Тут же вона більше схожа на безцеремонну кислоту лимона, що особливо "голосно" відчувається в післясмаку. Plantation Mangaro однозначно був кращим, хоча був і солодшим, але вони обоє розділять одну оцінку - ★★★☆☆.
