I still have 3 bars of Pralus chocolate, brought from Lyon (not including already eaten a year earlier Ghana bar). And since I will soon have a chance to order more bars from Paris store, I decided to taste the rest and decide if I need to order them again or not. Today's victim was Indonesia. It for sure was one of the mini bars in the pyramid I've got as a birthday present, but if my memory serves me right, that bar was not a five.
Wild mushrooms are mentioned as one of the tastes on the package. If you have never read Pralus bars packages, then you should know that they will tell you what you should feel, well, I guess to be precise, what the chocolate makers felt there. Sometimes I read this information before tasting, sometimes after. This time the mushrooms embarrassed me a little even before tasting. The smell is a bit sharper than with the previous bars. The color is still more on the light side.
Taste, like the smell, is sort of heavy, with branded Pralus smoked notes mixed with something tart. Maybe those were the praised wild mushrooms or maybe some spices. There was a noticeable acidity there. The mixture is certainly interesting, but not mine. Too exotic. The first 75% Pralus bar that gets 3 stars (100% bar does not count :)). Things happen.
У мене залишилося 3 плитки Pralus'а, привезені з Ліона (не рахуючи вже випробувану роком раніше плитку Гани). І оскільки мені незабаром видасться шанс замовити ще трохи плиток з Парижа, то я вирішив не тягнути з рештою, спробувати їх і вирішити, чи потрібно мені їх дозамовляти чи ні. Сьогоднішньою жертвою стала Індонезія. У пірамідці вона точно була та пам'ятається мені що це була не п'ятірка. На упаковці згадані дикі гриби як один із смаків. Якщо ви ніколи не читали упаковок Pralus'а, то знайте, там вам розкажуть що ви повинні відчути, ну чи те, що там відчули творці шоколаду. Іноді читаю цю інформацію до проби, іноді після. Цього разу гриби мене трохи збентежили ще до того, як настав час смаку. Запах трохи різкіший ніж у попередніх плиток. Колір все ж таки більше на світлій стороні.
Смак, як і запах, із важких, фірмові пралусівські копчені нотки мішалися з чимось терпким, можливо це й були хвалені дикі гриби, а може й якісь спеції. Була там і помітна кислинка. Суміш, безумовно, цікава, але не моя. Надто вже екзотично. Перша 75% плитка Pralus'а, яка отримує 3 зірки (100% плитка не береться до уваги :)). Буває і так.
