The last Pralus bar from the Lyon summer party of 2017. Yet there is some French charm in these almost same style Pralus packages. I do not know how they choose the color of the strips, but their choice does not invoke any contradictions from my side. Today is a bright yellow Jakarta.
Jakarta, hm, something familiar. How about Indonesia bar we finished less than a week ago? But there should be the difference, right? Apparently, beans for Indonesia bar were harvested from several islands, but for this one, I believe, beans were used only from Java. Now we'll see what that meens.
The smell of the bar is not very pronounced, at least not sharp. The taste definitely reminded Indonesia because of its acidity - they are very similar. And also this acid is very unlike acid in Madagascar bars. I like this one more.
Wild mushrooms are also promised here, but apparently they are not so wild (or maybe wilder), as the taste is more even, not as motley as in Indonesia. Moderately sweet, not very bitter, despite all the same 75%. I do not know if the difference was only in the beans, or Pralus conjured differently when cooking Jakarta and Indonesia, but for me Jakarta wins with a big advantage. So not all Indonesias are the same. Solid 4 stars.
Остання плитка пралуса з Ліонської партії літа 2017 року. Все-таки є якийсь французький шарм у цих однотипних Пралусовських упаковках. Не знаю, яким чином вони вибирають колір смужки, але протиріч їх вибір у мене не викликає. Сьогодні яскраво-жовта Джакарта. Джакарта, хм, щось знайоме. Як щодо з'їденої менше тижня тому плитки Індонезія? Різниця має бути, правда? Мабуть, для індонезійської плитки боби збиралися з кількох островів, тут же, гадаю, використовувалися боби тільки з Яви. Зараз спробуємо у чому це відобразилося.
Запах у плитки не виражений, принаймні не різкий. Смак однозначно нагадав Індонезію своєю кислинкою – вони дуже схожі. І також ця кислинка дуже не схожа на кислинку мадагаскарських плиток. Ця мені подобається більше.
Тут також обіцяні дикі гриби, але мабуть тут вони не такі вже дикі (або навпаки дикіші), оскільки смак більш рівний, не такий різношерстий як у Індонезії. У міру солодкий, малогіркий, не дивлячись на ті самі 75%. Не знаю, чи дійсно різниця була лише в бобах, або Пралус чаклував по-іншому при готуванні Джакарти та Індонезії, але для мене з великою перевагою перемагає Джакарта. Так що Індонезія Індонезії різниця. Тверді 4 зірки.
