This bar, as well as many others, was brought to us from Paris by our grandma Lyuda (Thanks!). Trinidad escaped meeting me when we scooped out all the bars that we saw in Lyon's Pralus store. Now we are one on one.
We will keep silent about packaging, for this is said enough. The bar lay a pattern up when I opened the package. "The good bar.", I thought.
The smell met me with already so familiar Pralus smoked notes and acidity.
I chewed the first piece and a large amount of acid was released almost immediately. But this is some kind of right acid. A pleasant one. The second piece was opening its inners little by little. First there was a bit of bitterness and acid. The bitterness is as sallow as in Ecuador bar. But the saliva that is released in excess in response to acid softens this earthy astringency. And the third power - sweetness - harmonizes this mixture. The bitterness itself is felt quite strongly and becomes even clearer in the aftertaste. Very interesting. Perhaps this is another good four stars from monsieur Pralus.
Цю плитку, як і багато інших, нам із Парижа привезла бабуся Люда (Дякую!). Трінідад уникнув зустрічі зі мною, коли ми вигребли всі плитки, які побачили, з Ліонської крамниці Pralus'а. Ось тепер ми віч-на-віч.
Умовчимо про упаковку, бо про це досить сказано. Плитка лежала візерунком догори, коли я відкрив упаковку. "Правильна плитка.", подумалося мені.
Запах зустрів мене вже рідними копченими нотками Пралуса та кислинкою.
Перший шматочок я розжував і багато кислоти вивільнилося майже відразу. Але це якась правильна кислота. Приємна. Другий шматочок розкривався потроху. Спершу виявилася гіркуватість і кислота. Гірчинка така земліста як у Еквадорі? Але слина яка виділяється надміру у відповідь на кислоту пом'якшує цю землисту терпкість. А третя сила – солодкість – гармонізує цю суміш. Сама гіркуватість відчувається досить сильно і стає ще виразніше в післясмаку. Дуже цікаво. Мабуть, це ще одна хороша четвірка від мсьє Pralus'а.
